Наскрізний процес національно-патріотичного виховання у Новій українській школі.

                                                                           

                       

  Наскрізний процес національно-патріотичного виховання у Новій українській школі.

Національно-патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (так казав Василь Олександрович Сухомлинський)

Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні українською мовою. 

Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.

У початкових класах закладається основа національної свідомості учнів, любов до рідної землі, своєї «малої батьківщини», виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів НУШ здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів. Саме на ціннісних складових національно-патріотичного виховання у змісті Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна, і за якою працює наша початкова школа, хочу більш детально зупинитися. Отже, найбільша увага національно-патріотичному вихованню, приділяється під час вивчення Громадянської та історичної освітньої галузі. Головними завданнями якої є:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України  подій;

• сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності  та діяльності інших;

Змістова лінія «Я серед людей»

У 1-2 класі діти вивчають такі теми:

Мій рід. Схема роду. Покоління. Предки і нащадки. Дитинство наших предків. Про що розповідає родове прізвище. Родинні свята і традиції. Родинні реліквії. Якого я роду: зв’язок поколінь.

У 3-4 класах ці теми розглядаються більш ширше, глибше і доповнюються таким матеріалом як: Вивчаю своє минуле. Моє минуле, минуле мого роду. Родинне дерево. Традиції та свята. Чому для мене важливі звичаї та свята? Які пам’ятні дати і чому актуальні для сучасників?

                      Змістова лінія «Моя культурна спадщина»

    На уроках говоримо про Спадок відомих українців. Суспільне визнання. Меморіальні образи України.

Хто такі герої ( на прикладах із національної історії)? Вчимося вшановувати  героїв і жертв.

Учні 3-4 кл. опрацьовують такі теми:

Вивчаю культурну спадщину. Відомі особи культури і мистецтва України. Історичні та культурні пам’ятки рідного краю, України.

 

Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці»

У 1-2 класі діти вивчають такий матеріал:

 Що таке Батьківщина? Атрибути Української держави: назва, прапор, герб, гімн, столиця, офіційна державна мова, валюта. День Незалежності України. Найважливіші державні свята. День захисника України. Конституція України (спрощено). 

Україна: сторінки історії. Захисники Батьківщини (сучасні українські воїни (зокрема «кіборги» Донецького аеропорту, Герої України та ін.), Історичні особистості України: приклади патріотизму та людяності. Україна – європейська держава. Україна та її сусіди (оглядово)

На 3-4 рік навчання теми розширюються та поглиблюються:

  Я – громадянин/ громадянка України. Якою державою є Україна? Що об’єднує громадян України? Боротьба українців за державність і незалежність. Що таке демократія? Які ознаки демократії в державі та суспільстві? Борці за демократію та права людини в Україні. Творці Української держави. Відомості про видатних осіб української історії, які зробили значний внесок у розвиток Української державності (20-21 століття). Я у Європі і світі. Україна на карті світу. Країни, що мають спільний кордон з Україною. Морські кордони України (оглядово). У яких країнах живуть українці? Як і навіщо держави об’єднуються? (ЄС, НАТО тощо).

Природнича освітня галузь

Змістова лінія «Я у природі»

Україна – моя країна.

Рідний край. Природа рідного краю.

Моє місто (село). Моя адреса.

 

                                      Мовно-літературна галузь

2. Змістова лінія «Читаємо»

Працюємо з малими фольклорними  формами: загадками, скоромовками, прислів’ями, приказками, народним фолькльором, казками, піснями, легендами, міфами.

Серед тем для  дитячого читання,  поряд із пригодами, дружбою, сім’єю твори про патріотизм, відданість, любов до рідного краю, Україна тощо.

                                  

 

                                  Математична освітня галузь

        У підручнику з математики за редакцією Ольги Гісь та Ірини Філяк ( у 2-х частинах),  за яким зараз навчається  мій 3 клас,  учні здійснюють математичну мандрівку. Разом з козаками, яких звуть Відчайдух,  Писар  та  Дзиґа,  третьокласники  подорожують містами України і дізнаються  про  історію українських міст, цікаві факти та традиції, вивчаючи, водночас, математичний програмовий матеріал.

 

Технологічна освітня галузь

І і ІІ цикл навчання

Змістова лінія «Світ ремесел»

      Формуємо   в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як до культурної спадщини українського народу. Діти вчаться створювати  та оздоблювати  прості  вироби  за зразком та  задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. Переглядають  та обговорюють фільми, у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Здійснюються екскурсії  (реальні чи віртуальні) до майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

 

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

1.    Змістова лінія «Здоров’я

З 1 класу вивчаємо Соціальні та духовні складники здоров’я. Вчимо піклування про здоров’я в сім’ї. Вивчаємо Народні традиції, родинні свята і здоров’я. У 3-4 класах: Страви національної кухні.  Традиції збереження здоров’я в родині.

Бачимо, що у змісті навчальних предметів національно-патріотичне виховання це є наскрізним процесом і охоплює не одну освітню галузь.

            Національно-патріотичне виховання учнів реалізується у процесі організації: виховної діяльності, позаурочної та позакласної роботи, позашкільної освіти, роботи органів учнівського самоврядування, взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

Для ефективного формування національно-патріотичного виховання учнів початкових класів нової української школи є:

Ø сприйняття вихованцями знань про українську культуру;

Ø застосування вихователем у виховній роботі елементів народознавства;

Ø формування у позаурочний час правильного емоційно-естетичного фону;

Ø створення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями;

Ø усвідомлення знань про національну українську культуру;

Ø орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та у школі.

 

Дуже дієвими і доцільними є  проведення виховних годин у формі: зустрічей з волонтерами,  учасниками бойових дій, майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії. Проводити конкурси малюнків, оберегів, організовувати написання листів та малюнків воїнам . Приймати участь у акціях, донатах на армію. Проводити  тематичні виховні  години, бесіди за темами: «Славетні українці», «Незламні герої», «Козацькому роду немає переводу» та ін. Впроваджувати  виховні проєкти: «Рідний край, де ми, живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». Вшановувати пам'ять всіх, хто загинув за Україну хвилиною мовчання.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:

Ранкове коло, групова справа, свято, ситуаційно-рольова гра, уявна подорож,  вікторина,  виставка-ярмарок, добродійна акція, театральна вистава,  спортивні змагання, козацькі забави, веселі старти, естафети та ін.. 

   Національно-патріотичне виховання молодших школярів буде ефективним, якщо:

- здійснювати його ненав’язливо;

- поступово і дозовано впливати на почуття, переконання та діяльність вихованців;

- не нав’язувати патріотичні погляди зовні, але давати зразки кращого прояву патріотичних почуттів;

- залучати до участі у виховній роботі класу, школи - батьків та громадськість;

- систематично використовувати ефективні елементи народної педагогіки, традиції національного виховання.

Підсумовуючи, варто зауважити, що національно-патріотичне виховання молодших школярів є наскрізним процесом і дозволяє з першого класу формувати і розвивати свідоме ставлення дітей до своєї країни – вміння цінувати і поважати події минулого і сучасні досягнення нашого народу, розрізняти поняття добра і зла. Покоління, у якого виховано почуття патріотизму, готове до подвигу, відстоювання інтересів своєї країни.

Майстерка "Лайфкахи для вчителів НУШ"

 

Майстерка «Лайфхаки для вчителів НУШ» проведена 21 лютого 2024 р.

Мета. Ознайомити учасників з різними підходами застосування інноваційних прийомів в традиційних формах навчальної діяльності; Розвивати уміння обирати найдоцільніші прийоми для досягнення конкретної цілі, та правильно його організовувати; Виховувати активну пізнавальну діяльність, самостійність, уміння орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, знаходити правильні рішення.

Майстерка містила теоретичну і практичну частини. У теоретичній частині я  висвітлила актуальність проблеми, мету, завдання. У практичній частині здійснювала діяльнісну взаємодію всіх учасників:  робота в парах, групах. Вчителі мали змогу  розширити знання про значення та структуру ранкової зустрічі у початковій школі.  Виконали вправи «Довіра», «Побажання». Познайомились із методикою «Сторітелінг»- словесним методом навчання, мистецтвом захоплюючої розповіді. Практикувались застосовувати на уроках технології  групової діяльності «Навчаючись-учусь», «Карусель».  Під час майстер-класу я поділилася досвідом використання Lego-технології  в різних предметних галузях, запропонувала практично ознайомитись з вправами методики «Шість цеглинок» та надала матеріал для подальшого її впровадження в освітній процес. Обговорили  суть використання танграмів як методу навчання математики в початкових класах. Для колег  презентувала актуальну в сучасній школі  методику Валерія  Едігея, що сприяє розвитку техніки читання через розвиток мислення. Вивчали вправи на розвиток обох півкуль головного мозку. Для отримання зворотнього зв’язку від колег застосувала  методику для  рефлексії «Рефлексивна мішень».

Кожен учасник майстерки  отримав опорні дидактичні матеріали.

Самоаналіз уроку української мови

 

Самоаналіз

відкритого уроку   української мови

за підручником інтегрованого курсу  «Українська мова та читання»

(авторка Большакова І.)

проведеного Петрушиною Н.П.   29 лютого 2024  року у 3 – Д класі

               Тема уроку:  Дієслово. Роль дієслів у мовленні.

Мета:  повторити і поглибити знання учнів про дієслово як частину мови, роль у мовленні,  формувати вміння розпізнавати дієслова серед інших частин мови, добирати дієслова та  правильно ставити до них запитання, формувати комунікативну компетентність; розвивати навички самооцінювання та взаємооцінювання; удосконалювати усне та писемне мовлення  учнів, спостережливість, критичне мислення, вміння аналізувати, робити висновки; виховувати культуру поведінки, любов до рідної мови, бажання її вивчати.

 Очікувані результати навчання: 

Взаємодіємо усно

- обговорює   усне   повідомлення  в   парі   або   групі  для  пошуку  додаткових   аргументів  або  спростування наведених [4 МОВ 1-1.1- 3]; добирає словесні й несловесні засоби спілкування з огляду на мету та умови спілкування, враховуючи наявність варіантів [4 МОВ 1-1.7-1];

Читаємо

- читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою [4 МОВ 2-2.1-2]; висловлює свій погляд на предмет обговорення (тему, головну думку, висновки тощо) [4 МОВ 2-2.4-2]; систематизує та узагальнює необхідну інформацію [4 МОВ 1-1.3- 3]; дотримується правил літературної вимови у власному висловлюванні [4 МОВ 1-1.6-5];

Досліджуємо мовлення

- утворює нові словосполучення [4 МОВ 5-4.1-1]; вправно будує речення, зважаючи на мету висловлювання [4 МОВ 5-4.1-5]; перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір [4 МОВ 5- 4.1-2]; утворює в процесі мовлення відповідні граматичні форми слів різних частин мови [4 МОВ 5-4.1-4];  удосконалює свою вимову, зважаючи на фонетичні закономірності (збіг приголосних, кінцевий приголосний, наголошені та ненаголошені голосні тощо) [4 МОВ 5-4.1-3];  обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, малій групі, відзначає позитивні характеристики [4 МОВ 3- 3.3-3];

Тип уроку:  Урок формування умінь і навичок

         Я розумію, що сьогодні вже неможливо працювати так, як до війни, змінилось абсолютно все. Незмінними залишилася любов до дітей, бажання навчати і робити це якісно. Учні навчаються в очному та дистанційному режимі, тому потребують більше часу на повторення матеріалу, погіршились навички читання, письма, запам’ятовування. І тому на уроці я намагаюсь використовувати більше наочності, ігор та практичного застосування знань, руханки, активні ігри на перервах.    

У класі очно навчається 19 учнів. Учні мають різний рівень навчальних досягнень, потребують постійної уваги та допомоги. Загалом діти класу активні, працьовиті, дисципліновані на уроці. Вміють сконцентрувати увагу на виконанні завдань, але швидко втомлюються. Тому потребують зміни видів діяльності, чіткості у постановці питань. У класі є дитина з особливими освітніми потребами і  я планувала роботу із урахуванням індивідуальних потреб дитини (модифікувала зміст індивідуальних завдань). Працювали  в команді з асистентом вчителя.

Конспект уроку розробляла з урахуванням принципів компетентнісного (діяльнісного) підходу у навчанні (самостійний пошук, інтерпретація, аналіз та узагальнення, оцінка різних джерел інформації), спрямованих на розвиток і формування в учнів ключових і предметних компетентностей, формування суспільних цінностей та стратегій формувального оцінювання здобувачів освіти НУШ.

Я працюю за Типовою освітньою програмою , розробленою під керівництвом Шияна Р.Б за підручником інтегрованого курсу  «Українська мова та читання» (авторка Інна Большакова)

Тема уроку відповідає календарно-тематичному плануванню. Він логічно пов'язаний з попередніми  уроками  і спирається на знання учнів за попередній період.   

При проведені уроку я дотримувалася загальнодидактичних вимог: намагалася визначити оптимальний зміст уроку відповідно до вимог шкільної програми, враховуючи підготовку учнів; вибрала найбільш раціональні методи, прийоми і засоби навчання, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.   

Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування  я визначила мету уроку та очікувані результати: 

·        формування предметних компетентностей: 

 повторити і поглибити знання учнів про дієслово як частину мови, роль у мовленні;  формувати вміння розпізнавати дієслова серед інших частин мови, добирати дієслова та  правильно ставити до них запитання;  формувати комунікативну компетентність; розвивати навички самооцінювання та взаємооцінювання; удосконалювати усне та писемне мовлення  учнів, спостережливість, критичне мислення, вміння аналізувати, робити висновки; виховувати культуру поведінки, любов до рідної мови, бажання її вивчати.

·        формування ключових компетентностей учнів початкових класів:

уміння вчитися: організовувати своє робоче місце; виконувaти зaвдaння зa інструкцією; переключaтися з одного виду роботи на інший; орієнтувaтися в чaсі та берегти його;

соціально-комунікативної: уміти висловлювaти свої думки, знаходити спільну мову; вміти продуктивно співпрaцювати в пaрі, групі  під чaс виконaння зaвдaнь;  

 здоров'язбережувальної: вміти прaвильно сидіти зa пaртою, здатність дбати про своє здоров'я (постава, облаштування робочого місця, контроль емоційного стану, виконання руханки);

 громaдянської: приймати рішення, робити вибір, бережливо ставитися до людей, до самого себе;  

 зaгaльнокультурної: дотримувaтися норм культури мовлення, прaвил поведінки нa уроці;

компетентності з ІКТ (інформаційні вміння): здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, вміння здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію.

На мою думку, обраний тип і структура уроку (Тип уроку:  Урок формування умінь і навичок), відповідають зaвдaнням, що вирішувaлися нa уроці: активізувати пізнавальну діяльність учнів, збагатити словниковий запас, розвивати зв'язне мовлення, удосконалювати вміння будувати словосполучення і  речення . Належна увага надавалась розвиткові мовленнєвої діяльності учнів (читанню, говорінню, письму), а також збагаченню словникового запасу. Проводилася робота над правильним інтонуванням і дотриманням орфоепічних норм. Зверталася увага на дотримання мовного режиму. Доцільно використала наочність і технічні засоби навчання, які знаходяться в кабінеті. Структура уроку логічно побудована, етапи уроку чітко визначені та взаємопов'язані. На кожну частину уроку було правильно визначено дозування часу, протягом уроку постійно проводився контроль часу.   

Для проведення цього уроку я обрала роботу в мали групах. Виходячи з психологічних основ навчання, прагнучи забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів на уроці використовувала різні методи, прийоми, добирала різноманітні завдання, вправи, текстовий матеріал, що становить певний інтерес для учнів. 

Форми нaвчaння: груповa, пaрнa, фронтaльнa, самостійна були націлені на підвищення активності і зосередженості, а також вiдповiдали вiку тa рiвню розвитку учнів.

Усі учні під час уроку були залучені до роботи, працювали з зацікавленням, співпрацювали між собою у парах та групах. Школярі оволоділи такими способами особистісного розвитку: умінням спілкування, співпраці і взаємодопомоги, самодисципліни, визначення завдання та його виконання, рефлексії . Діти  достатньо були завантажені роботою і в результаті отримали радісне відчуття успіху.  На уроці виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та вчителя й учнів . 

 Під час проведення заняття здійснювала формувальне оцінювання учнів, спираючись на озвучені критерії оцінювання, забезпечувала зворотній зв'язок (вправа «Квітка-підсумок») Спрямовувала оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня, відзначала досягнення учнів, підтримуючи у них бажання вчитися. Використовувала методики самооцінювання (сигнальні картки) та взаємооцінювання учнів («Дві зірочки і побажання)

Під час уроку співпрацювала з учнями на засадах партнерства, заохочувала учнів до висловлення власної думки, допомагала правильно формулювати висловлювання, застосовувала особистісно- орієнтований підхід.

Метa уроку булa реaлізованa зa допомогою різних форм і методів роботи. Пояснювально-ілюстрaтивний метод, словесний (розповідь вчителя, пояснення, коментарі, демонстрaція матеріалів, презентація );

 евристичні (чaстково-пошукові)  роботa з карткaми, які узгоджувaлися між собою і взaємодоповнювали цілісну кaртину уроку;

інноваційні технології, зокрема, використання конструктора LEGO.

Комфортна психологічна атмосфера спілкування підтримувалась за рахунок емоційного налаштування учнів на початковому етапі уроку, створення ситуації успіху, надання права на помилку, використання прийомів психоемоційної розрядки: посмішка, підбадьорювання, музична руханка. Настрій учнів на уроці був піднесений. Перевантаження учнів я не відчула. Рефлексія уроку та його частин здійснювалася разом з учнями.

Тип тa структурa уроку відповідaють його цілям тa зaвдaнням. Змiст уроку було визнaчено вiдповiдно до вимог освітньої прогрaми з урaхувaнням пiдготовки учнiв. Вважаю, що урок проведено методично правильно. Поставлені завдання вдалося реалізувати повністю. Мета уроку була досягнута і результати роботи учнів дають підстави це стверджувати.

Тему розкрито, очікувані результати справдились, мети уроку досягнуто.